5 мертвих мов

mia для розділу статті / 07.08.2020 / Джерело

Крім усім відомих давньогрецької мови і латини, існує безліч інших мертвих мов. Їх реконструкція дозволяє доторкнутись до історії і культури тієї епохи, за часів якої ці мови були поширені: завдяки стародавнім текстам ми дізнаємось, у що вірили, з ким воювали і як вели торгівлю люди, від яких нас відділяють тисячоліття. Коротко розповідаємо про декілька мертвих мов, які оживляють історію.

Готська мова

Готська мова була мовою групи германських племен, що мешкали у I столітті нашої ери в гирлі і по нижній течії Вісли, а у III столітті — в Північному Причорномор'ї. У IV столітті вони вступили в контакт зі Східною, а потім із Західною Римською імперією, на території якої вони заснували два королівства. Асимілювавшись з місцевим романомовним населенням, готи втратили свою мову. Вже до VIII століття нашої ери готської мови на території Західної Європи не лишилось, тільки невеличкий уламок в Криму.

Будучи однією з найдавніших германських мов, готська відома в основному за письмовими пам'ятниками IV—VI століть. Найважливішим з них є переклад Біблії, який приписується готському єпископу Вульфілі. Вважається, що саме він створив готський алфавіт на основі грецької і латинської писемності. Слов'янські мови багато що запозичили з готської: так, слово «хліб» — це готське hlaifs.

Коптська мова

Коптська мова виникла як мова християнської культури Єгипту в III столітті нашої ери і була останнім етапом розвитку єгипетської мови. Вона з'явилась в результаті спроб перекладу християнських текстів єгипетською. Більше 20% слів коптської мови — грецькі. Алфавіт також базувався на давньогрецькій писемності. Частина символів коптського алфавіту була запозичена з демотичного письма. Діалекти коптської мови використовувались не лише в християнських текстах, а й у гностичних сектах і маніхействі.

Коптська мова досягла свого розквіту в V столітті, з розвитком чернечого руху в Єгипті, але після завоювання Єгипту арабами в VII столітті почала втрачати своє значення і в XI—XII століттях поступово заміщатись арабською мовою. Зараз бохайрський діалект коптської мови є літургійною мовою коптської церкви. Крім того, робляться спроби воскресити коптську мову як розмовну, так що назвати її ні живою, ні мертвою не можна. Мова використовувалась при розшифровці давньоєгипетських написів.

Давньонубійська мова

Цією мовою говорили в першій половині I тисячоліття в Нобатії — одному з трьох царств, що існували на території сучасного Судану. Під час арабських завоювань, приблизно з VIII по XII—XIII століття, вона була повністю витіснена локальним варіантом арабської мови. Деякі усні мови, такі як кордофанська, зберігають віддалену пам'ять про давньонубійську мову, яка, на відміну від них, мала писемність. Основу давньонубійського алфавіту складають коптські букви і ще кілька позначень фонем, запозичених з місцевої мероїтської мови.

Нубійська використовувалась для запису християнських текстів, які збереглись у вигляді невеликих і сильно пошкоджених обривків рукописів. Через таку фрагментарність джерел відновити мову лише за ними неможливо: дослідники залучають сучасні нубійські діалекти. Нубійська містила багато запозичень з грецької і давньоєгипетських мов.

Русенорськ

Ця змішана мова (піджин) з'явилась на кордоні Росії і Норвегії в кінці XVIII століття, коли велась активна торгівля та обмін між норвезькими рибалками і російськими торговцями зерном. Російсько-норвезький піджин проіснував близько 150 років, до початку XX століття, коли вільне переміщення між країнами припинилось у зв'язку з революцією і потреба в постійному засобі комунікації відпала.

Вперше русенорськ був описаний в 1927 році славістом Олафом Броком, який зібрав у Норвегії кілька письмових текстів. В русенорську зафіксовано близько 400 слів, 50% лексики — з норвезької мови, 40% — з російської, а близько 10% складають слова з інших мов. Граматика русенорська сильно спрощена порівняно з первинними мовами, щоб його можна було швидше освоїти і легше вживати. Росіяни та норвежці вимовляли слова по-різному, залежно від фонетики рідної мови. Багато слів дублювалось: в русенорську існувала як «фіска» з норвезької, так і «риба» з російської.

Тангутська мова

Ця мова була поширена в тангутській державі Сі Ся, що існувала в XI—XIII століттях на північний захід від китайського царства Сун і контролювала частину Великого шовкового шляху. Вона відноситься до тибето-бірманської групи сино-тибетської мовної сім'ї. Ієрогліфічне письмо тангутської мови було створене за китайською моделлю: знаки писались у стовпці зверху вниз, а стовпці розташовувались справа наліво.

Літературна форма тангутської мови існувала приблизно з XI по XVI століття нашої ери, тобто ще деякий час після падіння тангутської держави під ударами орд Чингізхана. Тангутська мова була дуже важливою для центральноазіатського буддизму: багато пам'ятників, що дійшли до нас, — це буддійські сутри, шастри та інші релігійні трактати.