Як Індіана Джонс змінив сучасну археологію?

mia для розділу новини / 04.06.2015, 12:27 / Джерело

Вдягайте свою шкіряну куртку, капелюх-федору та сумку на ремені: час дослідити, як пересікаються голлівудська фантазія і реальні відкриття. Три десятиліття тому безрозсудний археологічний бренд Індіани Джонса надихнув ціле покоління кіноглядачів. Тепер нова виставка в Національному географічному музеї віддає належне фактичним артефактам і археологам, які надихались Інді.

Виставка «Індіана Джонс і пригоди археології» об'єднує фільмотеку LucasFilm Ltd., стародавні предмети з Пенсільванського музею та історичні матеріали з архівів Національного географічного товариства.

Деякі артефакти реальні, включаючи найстарішу карту світу (клинописна табличка, яка показує місто Ніппур), фрагменти 5000-річних месопотамських прикрас та іконографічні глиняні горщики, які допомогли розкрити таємницю геогліфів Наски.

Інші, такі як камені Шанкари, хрест Коронадо та ідол родючості Чачапоя, були вигадані для кіно. Є й такі, що зависли між фактами та фантастикою: Святий Грааль, наприклад, чи Ковчег Завіту. (Оскільки справжнього Ковчегу знайдено не було, його побудували для фільму «Індіана Джонс: Шукачі втраченого ковчега», що стало знаковим прикладом життя, яке імітує мистецтво).

За словами куратора виставки Фреда Гіберта, метою було «показати, наскільки ці фільми розширили межі археології і зробили поле більш актуальним та цікавим для людей звідусюди».

Сила чотирьох

Занурюючись в інтерактивну експозицію, можна подумати, що чотири — це магічне число.

Кліпи з чотирьох фільмів про Індіану Джонса — «Шукачі», «Індіана Джонс і Храм Долі», «Індіана Джонс і останній хрестовий похід» та «Індіана Джонс і Королівство кришталевого черепа» — мерехтять на стінах. Водночас відвідувачі пересуваються чотирма тематичними секціями, кожна присвячена роботі справжніх археологів: пошуки, відкриття, дослідження та інтерпретації.

Голлівуд тут також представлений. Запис голосу Гаррісона Форда вітає відвідувачів при вході. Предмети одягу, який носили Карен Аллен, Кейт Кепшоу та Шон Коннері ваблять з вітрин.

Але реальна археологія представлена на рівні. Поряд з реквізитом, костюмами і розкадровками стоїть стратиграфія та археологічні технології, такі як лідар, доколумбові малюнки англійського ілюстратора Енні Хантер і польові фотографії фахівця з майя Тетяни Проскурякової.

Джордж Лукас створив Індіану Джонса як данину героям його улюблених ранкових серіалів 1930-х років. Але рівною мірою його надихнули такі реальні археологи ХХ століття, як Хайрам Бінгем, Рой Чепмен Ендрюс та сер Леонард Вуллі. Їх екзотичні подвиги — знаходження загублених міст, скарбів, розшифровка ієрогліфів — захопили уяву публіки.

Кілька десятиліть потому вони надихнули чотири фільми, які сплели поп-культуру і голлівудську магію зі світовою історією та археологічною наукою.

Археологічна спадщина

«Ці фільми привели так багато людей в археологію, — говорить Гіберт. — Ми можемо документувати їх вплив статистично, базуючись на кількості студентів-археологів до і після першого фільму. Деякі з кращих археологів у світі сьогодні називають Індіану Джонса тим, що викликало їх початковий інтерес. Це велике надбання для Джорджа Лукаса та для взаємодії між популярними медіа та наукою».

Джон Ріс-Девіс погоджується. Валлійський актор, який грав у двох фільмах єгипетського землекопа Салла — бородатого приятеля-здорованя Інді — пише: «Я повинен був зустрітись принаймні зі 150 чи 160 професорами, лекторами, практикуючими археологами, які прийшли до мене сказати, що їх перший інтерес до археології виник після того, як вони побачили «Шукачів втраченого ковчега». Це непогана спадщина для будь-якого фільму!»

Життя та мистецтво

Звичайно, говорить Гіберт, реальна археологія відбувається у реальному світі.

«На відміну від Індіани Джонса, — говорить він, — насправді мені доводиться писати наукові пропозиції та звіти, робити польові записи та фотографії. Великою різницею [між фільмами та реальністю] є масивна частина археологічної роботи: від висування та перевірки гіпотези до залучення фінансування та отримання дозволів та інструментів, про що замовчує Голлівуд».

Девіс розуміє ці розбіжності.

«Фільми зображають школу археології «бери і тікай», — говорить він. — Це не все, що насправді відбувається. Пошуки об'єкту супроводжують копіткі реєстрація та документування кожного етапу розкопок. Що роблять фільми, однак, так це створюють це почуття благоговіння і таємниці, які виникають, коли ми намагаємось розкрити минуле».

Хоча Індіана Джонс шукає «багатство і славу», він розуміє, що об'єкти його бажань належать музею.

«Культурні артефакти повинні залишатися там, де їх місце. Звідки вони походять, — говорить Гіберт. — Я сподіваюсь, що ця виставка приверне увагу до культурної спадщини, розграбування та втрат цієї спадщини — всесвітнього явища, яке відбувається зараз в Іраку, Сирії, Єгипті і Перу».

Він також відзначає менш тяжкий проступок.

«Голлівуд має дуже багату уяву, коли справа стосується пасток, — говорить Гіберт з усмішкою. — Інді стикається з ними всюди. Але я не думаю, що хтось із професійних археологів колись натрапляв на пастку». Фільми були точними принаймні в одному, каже Гіберт: «Я працював на п'яти різних континентах, і скрізь де я працював — чи це було під водою, у пісках Туркменістану, чи в джунглях Гондурасу — я завжди знаходив кубло змій. Завжди».