Що насправді їли стародавні єгиптяни?

mia для розділу новини / 04.04.2015, 13:15 / Джерело

Чи їли древні єгиптяни те саме, що й ми? Якщо ви вегетаріанець, то опинившись в районі Нілу тисячі років тому, ви почуватимете себе майже як вдома.

Насправді, вживання великої кількості м'яса — явище недавнє. В стародавніх культурах переважає вегетаріанство, за винятком кочових народів. Більшість осілих популяцій їли фрукти та овочі.

Те, що стародавні єгиптяни були значною мірою вегетаріанцями, вже було відомо з попередніх досліджень, але досі не було можливості з'ясувати частку різних продуктів в їх раціоні. Як часто вони їли хліб? Чи їли вони баклажани і часник? Чому б їм було не поїсти риби?

Французька команда дослідників з'ясувала, що вивчаючи атоми вуглецю в муміях, які жили в Єгипті між 3500 роками до н.е. і 600 роками н.е., можна визначити, що вони їли.

Всі атоми вуглецю потрапляють в рослини з атмосферного вуглекислого газу завдяки процесу фотосинтезу. Коли ми їмо рослини і тварин, які їли рослини, вуглець потрапляє в наш організм.

Шостий за легкістю елемент періодичної таблиці — вуглець — існує в природі у вигляді двох стабільних ізотопів: вуглецю-12 і вуглецю-13. Ізотопи одного й того ж елемента поводяться однаково в хімічних реакціях, але мають дещо відмінні атомні маси, тому вуглець-13 трохи важчий, ніж вуглець-12. Рослини діляться на дві групи. Перша група, C3 — найбільш поширена серед рослин, таких як часник, баклажани, груші, сочевиця та пшениця. Друга група, C4 — менша, до неї входять такі рослини як просо і сорго.

Поширені C3-рослини поглинають менше важкого ізотопу вуглець-13, тоді як C4-рослини — більше. Вимірюючи співвідношення вуглецю-13 до вуглецю-12 можна відокремити ці дві групи. Якщо ви їсте багато С3-рослин, концентрація ізотопів вуглець-13 в організмі буде нижчою, ніж якби ваш раціон складався в основному з C4-рослин.

Досліджувані французькими вченими мумії — це останки 45 осіб, які протягом ХІХ століття були відправлені до двох музеїв у Ліоні, Франція. «Наш підхід був дещо специфічним, — пояснює Александра Тузо, яка очолювала дослідницьку групу в Ліонському університеті. — Ми багато працювали з кістками та зубами, тоді як більшість дослідників вивчають волосся, колаген і протеїни. До того ж, ми працювали з багатьма різними періодами, в кожному з яких була невелика кількість осіб, тому ми змогли покрити дуже великий проміжок часу».

Дослідники виміряли співвідношення вуглецю-13 до вуглецю-12 (а також деякі інші співвідношення ізотопів) в кістковій тканині, емалі та волоссі з цих останків, і порівняли їх з аналогічними вимірами, виконаними на свинях, яких тримали на контрольованих дієтах, що складались з різних пропорцій С3- і С4-продуктів. Оскільки свині мають схожий на людський метаболізм, їх співвідношення ізотопів вуглецю можна порівнювати.

Волосся поглинає більше білків тваринного походження, ніж кістки або зуби. Ізотопні коефіцієнти у волоссі мумій аналогічні до відповідних коефіцієнтів сучасних європейських вегетаріанців, що підтверджує, що стародавні єгиптяни також були переважно вегетаріанцями. Як і у випадку з багатьма сучасними людьми, їх дієта базувалась на пшениці та ячмені. Основний висновок дослідження в тому, що C4-крупи, такі як пшоно і сорго, складали лише незначну частину раціону — менше, ніж 10%.

Але було й декілька несподіванок.

«Ми з’ясували, що дієта була постійною в часі, хоча ми очікували побачити зміни», — говорить Тузо. Це вказує на те, що стародавні єгиптяни добре пристосувались до навколишнього середовища, коли між 3500 роками до н.е. і 600 роками н.е. область Нілу почала ставати все більш посушливою.

Для Кейт Спенс, археолога та спеціаліста зі стародавнього Єгипту в Кембриджському університеті, Великобританія, такий висновок очікуваний: «Хоча район дуже посушливий, вони вирощували сільськогосподарські культури вздовж річки, і завдяки ощадливому зрошенню робили це дуже ефективно». Коли рівень Нілу знижувався, фермери просто підходили ближче до річки і продовжували культивувати рослини як і раніше.

Справжня таємниця — це риба. Здавалось би, стародавні єгиптяни, які жили вздовж Нілу, мали б їсти багато риби. Однак, незважаючи на значні культурні факти, риби в їх раціоні, здається, було мало.

«Існує безліч доказів рибальства на єгипетських рельєфах та ліпнині (як забивання риби остями, так і рибальства з тенетами), і риба з'являється в переліку жертвопринесень. Існує також багато археологічних свідчень споживання риби в таких місцях, як Газа і Амама, — говорить Спенс та додає, що кілька видів риб, як зазначено в деяких текстах, не споживались через релігійні асоціації. — Все це робить трохи несподіваним те, що ізотопи не показали значного споживання риби».