Люди вживали психоактивні речовини ще в доісторичні часи

mia для розділу новини / 16.02.2015, 14:50 / Джерело
Руїни Чичен-Іци в Мексиці

Опіум, галюциногенні гриби та інші психоактивні речовини були відомі та використовувались людством ще в доісторичні часи. За даними нового огляду археологічних знахідок, це явище спостерігалось у всьому світі.

Існують докази того, що у багатьох регіонах світу люди вживали психоактивні речовини протягом століть, чи навіть тисячоліть, розповідає Еліса Герра-Досе, доцент з первісної історії у Вальядолідському університеті в Іспанії та автор нової роботи.

Попереднє дослідження Герра-Досе вже показало вживання психоактивних речовин в доісторичній Євразії. За її словами, новий огляд «об'єднує дані, що відносяться до раннього використання лікарських рослин та ферментованих напоїв у всьому світі».

Бетель

Так, існують дані, що люди жували листя рослини під назвою бетель принаймні з 2660 років до н.е. У печері на острові Палаван на півдні Філіппін дослідники знайшли рештки людських зубів, які мають характерні темно-червоні «бетелеві плями». Рослина містить хімічні речовини, які здійснюють стимулюючу дію та викликають ейфорію, і сьогодні споживається, переважно, в Азії.

На стоянці епохи бронзи у В'єтнамі дослідники також знайшли червоні плями на зубах останків людини, датованих між 2400 і 2000 роками до н.е. В цьому випадку зуби були пофарбовані горіхами бетелю. Цілком ймовірно, що тут рослина використовувалась з естетичних причин, а не через її психоактивні властивості.

Кактус Сан-Педро

Сьогодні кактус Сан-Педро, який містить хімічні речовини з галюциногенними властивостями, використовується в лікувальних церемоніях жителів південноамериканських Анд, передусім в північній частині Перу.

Ранні свідоцтва вживання кактуса Сан-Педро були знайдені в печері Гітарреро у перуанській долині Каєхон-де-Уайлас. Дослідники знайшли пилок і залишки кактуса в частинах печери, які десь між 8600 і 5600 роками до н.е. були зайняті ранніми людьми. Більшість зразків кактуса, які були знайдені в печері, датуються 6800—6200 роками до н.е.

«Чарівні» гриби

Вживання галюциногенних грибів в Месоамериці було задокументовано завдяки відкриттю так званих грибних каменів — невеликих скульптур, які нагадують гриби. Скульптури були знайдені в багатьох місцях, датованих між 500 роками до н.е. і 900 роками н.е.: у Гватемалі, Мексиці, Гондурасі і Сальвадорі.

Менш зрозуміло, як давно галюциногенні гриби вживаються в Африці та Європі. Тим не менш, існують грибоподібні піктограми в доісторичних наскальних малюнках, знайдених у Вільяр-дель-Умо в Іспанії, які можуть зображувати галюциногенні гриби.

Опійний мак

Найдавніші свідчення використання опійного маку в Європі були знайдені на неолітичній стоянці в Італії, яка сходить до середини шостого тисячоліття до нашої ери. Одомашнення рослини в Європі, швидше за все, приблизно тоді й почалось, — спочатку в західній частині Середземномор’я, а потім, до кінця тисячоліття, поширилось на північний захід Європи.

«Крім використання його як кормової рослини, є також незаперечні докази використання і його наркотичних властивостей», — пише Герра-Досе в огляді. Наприклад, сліди опійного маку були виявлені на зубах скелету чоловіка, знайденого на місці розкопок неподалік від Барселони, яке сходить до четвертого тисячоліття до н.е. Сліди опіатів були також знайдені в кістках іншого чоловіка, похованого на стоянці.

Тютюн

Поки не ясно, коли саме люди почали використовувати тютюн, але прийнято вважати, що ця рослина родом з Південної Америки. Трубки для куріння були знайдені на місцях розкопок у північно-західній Аргентині, які датуються 2100 роками до н.е. На думку дослідників, ці трубки могли використовуватись як для куріння тютюну, так і інших галюциногенних рослин.

У Південній Америці нікотин був знайдений у волоссі мумій, які відносяться до різних періодів доіспанських часів. У Північній Америці найстаріші знайдені курильні трубки сходять до другого тисячоліття до нашої ери, однак, ці трубки могли також використовуватись для куріння інших рослин. Найдавніші залишки безпосередньо нікотину в північноамериканських трубках датуються 300 роками до н.е.