Гладіаторські бої зображені на стародавньому графіті

mia для розділу новини / 17.07.2015, 15:51 / Джерело
Знайдене в стародавньому місті Афродізіас графіті зображує гладіаторські бої між ретіарієм (гладіатор, озброєний тризубом і сіткою) і секутором (гладіатор, споряджений мечем і щитом).

Сотні графіті, вирізаних на камені в стародавньому місті Афродізіас, що в сучасній Туреччині, нещодавно відкриті і розшифровані, показали, яким було життя більше 1500 років тому.

Графіті зачіпає багато аспектів життя міста, зокрема гладіаторські бої, перегони колісниць, релігійну боротьбу і секс. Зображення датуються часами, коли Римська та Візантійська імперії правили над містом.

«Сотні графіті, видряпаних або виточених на камені, були збережені в Афродізіасі — більше, ніж у більшості інших міст Римського Сходу (область, яка включає Грецію і частину Середнього Сходу), — говорить Ангелос Ханіотіс, професор Інституту перспективних досліджень у Прінстоні, Нью-Джерсі. — Графіті є продуктом поточних ситуацій, вони часто створюються вночі, їх видряпують люди під враженням, збуджені, схвильовані, можливо, п'яні. Ось чому їх так важко інтерпретувати. Але саме через це вони настільки цінні. Це записи думок і почуттів на камені».

Серед таких графіті трапляються й сексуальні образи. Так, на одній плиті були зображені численні пеніси. «Вбудована в міську стіну плита демонструє фалоси різних розмірів, в різних станах, застосовувані різними способами», — розповідає Ханіотіс.

Людина з тризубом проти людини з мечем

Багато графіті зображують гладіаторів. Хоча місто було частиною Римської імперії, жителі Афродізіаса говорили переважно грецькою. Графіті стали доказом того, що людей, які жили в грекомовних містах, цікавили гладіаторські бої.

«Піктографічні графіті, пов'язані з гладіаторськими боями, дуже численні, — пояснює Ханіотіс. — Така велика кількість зображень залишає мало сумнівів про велику популярність найжорстокішого внеску римлян в культуру грецького сходу».

Одне з найбільш цікавих гладіаторських графіті було знайдене на плиті міського стадіону, де й проходили бої гладіаторів. Плита зображує бої між двома комбатантами: ретіарієм (тип гладіатора, озброєний тризубом і сіткою) і секутором (тип гладіатора, споряджений мечем і щитом).

На одній зі сцен, зображених на плиті, ретіарій виходить переможцем, тримаючи тризуб над головою та направивши зброю на пораненого секутора. Інша сцена на тій же плиті показує як секутор переслідує тікаючого ретіарія. Ще одне зображення демонструє як два типи гладіатора зчепились у двобої, а суддя контролює бій.

«Напевно, глядач накидав сцени, які він бачив на арені, — говорить Ханіотіс. — Людина, яка пішла на арену, щоб пережити гострі відчуття і радість від споглядання того — з безпечної відстані — як вмирають інші люди».

Перегони колісниць

Перегони колісниць — ще один популярний сюжет графіті. За існуючими даними, місто мало три конкуруючі клуби колісничних перегонів.

Південний ринок, до якого входив громадський парк з басейном і портиками, був популярним місцем для графіті-творчості любителів перегонів колісниць. Можливо там «були розташовані клуби, які змагались на іподромі — червоні, зелені, сині», — перелічує назви різних гоночних клубів Ханіотіс.

Коли клуб вигравав, графіті мали хвалькуватий характер, коли ж клуб переживав погані часи, вони були сповнені наріканнями. «Перемога для червоних», — проголошує одне графіті; «Погані роки для зелених», — говорить інший напис; «Доля на стороні синіх», — стверджує третій.

Три релігії

Релігія також зображена у графіті міста. «Християни, євреї і сильна група філософськи освічених послідовників політеїстичних релігій змагались в Афродізіасі за підтримку тих, хто задавався незмінними питаннями: Чи існує бог? Як нам досягти кращого загробного життя?» — розповідає Ханіотіс.

Графіті було одним із способів, на які ці групи змагались. Археологи знайшли залишки статуй правителів (або інших представників еліти), які підтримували політеїстичні переконання. Християни фіксували своє несхвалення таких релігій, вирізаючи на статуях абревіатури, які розшифровувались як «Марія народила Ісуса», тим самим спростовуючи ідею, що існує багато богів.

Послідовники політеїстичних переконань також різьбили графіті. «На християнський символ хреста послідовники старої релігії відповідали вирізаючи свій власний символ, двосічну сокиру», — говорить Ханіотіс, зазначаючи, що цей об'єкт був символом Карійського Зевса (бога) і карбувався на монетах міста.

Афродізіас мав також значну частину єврейського населення. Багато єврейських торговців облаштовували крамниці в покинутому храмовому комплексі, відомому як Себастеіон.

Серед графіті там знайшли зображення менори Хануки, лампи на дев'ять свічок, яку запалюють під час єврейського свята. «Це може бути одним з найбільш ранніх зображень менори Хануки, відомих нам з давніх часів», — говорить Ханіотіс.

Кінець епохи

Більшість графіті Ханіотіс датує приблизно 350-500 роками нашої ери. Виглядає на те, що спад припав на той час, коли Юстиніан став імператором Візантійської імперії — у 527 році нашої ери.

У наступні десятиліття Юстиніан обмежив або заборонив політеїстичні і єврейські практики. Афродізіас, названий на честь богині Афродіти, був перейменований у Ставрополіс. Політеїстичні та єврейські зображення, зокрема й деякі графіті, були знищені.

Але хоча в VII столітті місто було покинуте, графіті, залишені людьми, залишаються по сьогодні. «Завдяки графіті скам'янілі думки і почуття афродізіанців досі доходять до нас, і вони досі мають значення», — говорить Ханіотіс.