Як будували піраміди?

mia для розділу статті / 23.11.2017, 18:00 / Джерело

Піраміди — це гробниці царів, споруди настільки величні і монументальні, адже цар вважався в Єгипті богом. Великі піраміди в Гізі були побудовані в XXVII-XXV століттях до нашої ери. Проблема будівництва пірамід складна, зазначимо лише деякі знахідки, які дають нові важливі деталі.

Існує небагато давньоєгипетських джерел про те, як будувались піраміди: навколо готової споруди ретельно прибирали всі сліди діяльності. Набагато більше відомостей ми отримуємо від недобудованих пірамід (наприклад, в Саккарі): поруч з ними знаходять можливі залишки допоміжних споруд, знаряддя праці, і там краще видно технічні проблеми будівництва.

Інколи вважають, що піраміда — це великі правильні кубики, акуратно складені в ряди. Але в розломі піраміди, зробленому в Середні віки шукаючими скарби арабами, видно, що кладка нерегулярна: каміння різної величини, подекуди видніється розчин. В основі лежать великі блоки, а до вершини вони стають меншими. З приводу техніки спорудження пірамід існує кілька гіпотез (наприклад, припущення Марка Ленера про пандуси, «оперізуючі» піраміду). Сучасній людині зведення настільки величезних споруд в настільки далекій давнині здається дивом, здійсненим, можливо, неземною цивілізацією, але піраміди дуже гармонійно вписуються в контекст дивовижної культури Стародавнього Єгипту.

Будівництвом пірамід займались не раби, а основне населення країни — це було їх трудовою повинністю на благо царя. На роботи люди призивались в сезони, коли не потрібно було займатись сільськогосподарськими роботами. Власне будівництвом займались висококваліфіковані фахівці: архітектори, виконроби. Найбільша кількість не настільки кваліфікованих людей була задіяна в каменоломнях і на доставці каміння. Припускають, що всього на будівництві було зайнято 20-30 тисяч людей.

Поруч з трьома пірамідами в Гізі археологи знайшли селище для будівельників — з 60-х років XX століття там ведуться розкопки. Знайдено також некрополь, де розташовуються гробниці архітекторів, виконробів, дуже бідні поховання померлих під час будівництва робітників. Американська експедиція Марка Ленера в Гізі в кінці XX — початку XXI століття розкрила виробничі комплекси, які обслуговували велике будівництво. Були знайдені мідеплавильні майстерні, в яких робили інструменти для побудови пірамід. Величезний виробничий комплекс був спрямований на приготування їжі для годування маси робітників: хлібопекарські цехи (там же варили пиво), комори для сушіння риби. Також Ленер знайшов місця, де приносились жертви покійним царям. В жертву приносили молодих, а не старих тварин, що свідчить про багатство суспільства в епоху розквіту пірамідобудівництва.

Про те, скільки часу займало будівництво, говорити складно. Геродот, давньогрецький автор V століття до нашої ери, писав, що 20 років будували дорогу до піраміди (можливо, пандус) і 10 років будували саму піраміду. Але відомо, що Геродот не знав єгипетської мови, а тому міг неправильно зрозуміти те, що йому розповідали, тим більше що пройшло вже два тисячоліття з часу побудови. Більш достовірні відомості — це давньоєгипетські написи на кам'яних блоках, з яких будували піраміди. Але оскільки це робочі позначки древніх виконробів, більшість таких написів приховано в товщі пірамід. В недобудованих спорудах іноді знаходять помітки, які фіксували назву будівельної бригади і дату, коли робота була закінчена (можливо, бригади змагались між собою).

У 2011 році на березі Червоного моря (Ваді-ель-Джарф) французькі археологи знайшли порт часів будівництва великих пірамід. З цієї гавані єгиптяни плавали на Синай в Ваді-Магхара і Серабіт-ель-Хадім, де добували мідну руду (на блоках пірамід є сліди мідних знарядь). Папіруси з Ваді-ель-Джарф містять дуже цікаві дані про будівництво піраміди Хеопса, але їх поки повністю не опублікували. Зокрема, знайдений робочий щоденник людини, яка керувала бригадою, що займалась доставкою високоякісного вапняку з Тури для облицювання піраміди. Сьогодні ми бачимо «роздягнені» (як би ступінчасті) піраміди, але в первозданному вигляді споруди були ідеально гладенькими, облицьованими білим вапняком з Тури. Його доставляли з іншого берега Нілу, від річки прокладали канали, щоб підвезти камінь ближче до пірамід. В арабський період облицювання з пірамід Гізи було знято та використано для побудови середньовічних каїрських мечетей.

Написи на блоках пірамід дають надійні відомості про те, кому належали споруди. Так було встановлено, що піраміда Хеопса дійсно йому належала. Над поховальною камерою царя є невисокі приміщення, які служили для того, щоб верхівка піраміди не тиснула на погребальну камеру (так звані «розвантажувальні камери»). На стелі одного з цих приміщень фарбою було виведено ієрогліфи — «Горизонт Хуфу» (назва піраміди), їх ми знаємо і за іншими джерелами, зокрема тепер і з папірусів Ваді-ель-Джарфа (Хеопсом царя називає Геродот, а єгиптяни називали його Хуфу).

Піраміди будували з місцевого вапняку. У Гізі експедиція Марка Ленера показала, що каменоломні розташовувались не далі ніж за 300 метрів від будівництва. Гіза була обрана як місце, де достатньо вапняку для будівництва. Для деяких робіт матеріали везли здалеку. Погребальна камера всередині піраміди Хеопса облицьована величезними гранітними плитами. Їх везли майже за тисячу кілометрів з півдня — з Асуана, де були гранітні каменоломні. В Асуані деталі проходили грубу обробку, їх маркували, а вже на місці гранітні плити шліфували долеритовими знаряддями праці. Вельможі, які керували роботами, в написах у своїх гробницях з гордістю повідомляли, що цар їх послав за матеріалом для піраміди. Із завданням чиновники справлялись, і цар хвалив їх. Нагородою міг бути і дозвіл на спорудження гробниці ближче до піраміди царя.