Ранні держави стародавніх майя

mia для розділу статті / 24.09.2015, 13:03 / Джерело
Ієрогліфи майя в Паленке, Мексика

Особливістю культури та суспільного устрою майя протягом всієї їх історії була відсутність єдиної та централізованої держави. Для архаїчних цивілізацій децентралізація та існування великої кількості політичних угрупувань — звична справа, достатньо згадати стародавню Месопотамію. Але як при такій специфічній територіальній організації та політичній роздрібненості майя вдавалось підтримувати єдність культури?

Адже в класичну епоху (III-IX ст. н.е.) для культури майя, незалежно від розташування міста, була характерна явна приналежність до спільної культурної традиції. Вони розмовляли різними мовами, але для письма використовувалась спільна ієрогліфічна система — аналог латини для середньовічної Європи, або сучасної класичної китайської мови для всього Китаю.

Виникає питання: яким чином така велика та різноманітна цивілізація, не обмежена жодними географічними рамками, підтримує цю єдність? Зазвичай така єдність підтримується або спробами об'єднання, або єдиною культурою. У вивченні політичної організації ранніх держав майя одним з найцікавіших питань є те, як роздрібненість, регіоналізм, ворожнеча, війни між державами, постійні конфлікти поєднувались з існуванням єдиної культури, яка не гинула та не розпадалась під впливом цих конфліктів.

Майя були організовані в ранні держави. Ранні держави — це особлива форма соціально-політичної організації. Це така форма політичної структури, коли вже існує спеціалізований апарат управління. Але водночас ранні держави мають свої особливості. Як правило, в таких структурах посади чиновників та придворних передаються у спадок. Ми бачимо характерне для архаїчної цивілізації заплутане поєднання бюрократії, яка професійно займається адміністрацією, обліком, контролем, писемністю, та родових принципів, родових відносин.

Поки цей принцип спадкової передачі посад не перестає бути визначальним, ми говоримо про ранні держави. Як тільки виникає ідея про те, що визначальними мають бути не кровні зв'язки, а певні позитивні якості кандидата, тоді починається трансформація цього апарату і ми вже говоримо про держави класичного типу. У випадку майя не лише верховна влада передавалась у спадок, але й вся інша.

Правитель мав титул «ахау», як і весь царський рід. Тому в момент, коли потрібно було відокремити верховного правителя від родичів, виникає поняття «кухуль-ахау» — божественний правитель, або священний цар. Сам він божеством не був, але був істотою, найближчою до богів, що говорить про сильну сакралізацію влади. Поява цієї концепції відноситься до V ст., коли з'являється перша згадка цього титулу.

Кожна держава майя, які в принципі були невеликими, управлялась таким царем, і ця влада передавалась від батька до сина. Жінки іноді відігравали важливу роль — вони були нареченими, якими обмінювались для зміцнення зв'язків. Іноді вони відігравали важливу політичну роль, оскільки за певних умов жінка могла бути більш вдалим правителем, ніж чоловік. Такі жінки з'являються на монументах та згадуються в ієрогліфічних написах.

Але передача влади по жіночій лінії відбувалась лише в кризових ситуаціях. Правителі-жінки не враховувались в офіційній лінійці правителів. Існувало поняття «цаг-буль» — черговість правителів, яка не визнавала жіноче правління повноцінним. Наприклад, у Тікалі в VI ст. владу успадкувала дочка царя, але її місце у цаг-буль отримав її чоловік-консорт, який не мав відношення до правлячої династії і не мав відповідного титулу.

Широка схема, пов'язана з царями та їх родичами, — це своєрідна надбудова над чиновниками та локальними правителями, які мали при цьому особисті зв'язки з царем. Будь-який носій посади, титулу, чи то збирач податей, чи придворний, чи воєначальник, пов'язаний з царем особисто. Для їх позначення в мові використовується особлива конструкція: «його чиновник», «його воєначальник». Навіть якщо правитель помирає, носій посади все одно продовжує бути «його чиновником». Якщо смерть священного царя не означає автоматичного розриву зв'язку з його людьми, це означає що він продовжує функціонувати в іншому світі.

На відміну від вищої влади, жінки-управлінці на середніх та низових щаблях не згадуються. Але при цьому ми зустрічаємо велику кількість жінок, які мали певні титули, але не виконували жодних функцій. Оскільки всі посади та титули передаються всередині родової групи, так склалось що жінка-наступниця титул отримує, але посаду не займає. Це ускладнює роботу дослідникам — важко відрізнити посади, титули та ранги, зрозумілі лише сучасникам.

Навіщо була створена така складна система титулів у жінок? Це одне з найцікавіших зараз питань. Перерахування посад і титулів, розуміння того, в якому місті які посади і титули були, не цікаво. А взаємини між статями — гендерний аспект цієї історії — в епіграфіці майя досліджений поки погано.