Історія чайного пакетика

mia для розділу статті / 25.10.2013, 18:09 / Джерело
Якісна відмінність чаю в пакетику від листового — менший розмір чаїнок. Після попередньої обробки чайне листя, призначене для пакетування, додатково подрібнюють. Така нарізка дозволяє зменшити час, необхідний для заварювання чаю, оскільки збільшується кількість розломів листя, через які ферменти виходять в настій.

Не обов'язково бути дворянином, майстерно володіти мечем або здійснювати подвиги, щоб стати лицарем британської імперії. Іноді важливіше розбиратися в чаї.

В кінці XIX століття чай був привілеєм заможних людей. Але одного разу британський бакалійник Томас Ліптон вирішив продавати його не на вагу, а розфасованим, що дешевше. Тоді цей напій став доступним практично всім. За грамотний маркетинг і сприяння формуванню «англійського стилю життя» в 1898 році Ліптон навіть удостоївся лицарського титулу від королеви Вікторії.

Тим часом в Америці ціна на чай як і раніше залишалась високою, до того ж він не був настільки популярним, як у Європі. Ситуацію змінило непорозуміння, яке трапилось в 1908 році. Чайний магнат Томас Салліван відправив потенційним покупцям пробники нових сортів чаю не у великих жерстяних коробках, як це було прийнято, а в шовкових мішечках. Клієнти вирішили, що новий чай потрібно заварювати, не виймаючи з упаковки. Салліван дуже здивувався, коли йому замовили поставку чаю в мішечках.

Під час Першої світової війни ідею взяли на озброєння. В армію стали постачати чайні пакетики, щоправда, не з шовку, а з марлі. Солдати прозвали їх чайними бомбами. Однак марля давала напою неприємний присмак. У 1930-і американський інженер Фей Осборн запропонував замінити її на манільське волокно. Але американські військові ввели заборону на використання цього волокна — з нього робили канати. У 1938 році американська компанія Dexter запатентувала фільтр-папір, який не впливав на смак напою. Потім краї мішечків стали скріплювати гарячим пресуванням, замість того щоб зшивати їх нитками. Ці два досягнення відкрили чайним пакетикам дорогу до завоювання світу.

Спита революція

Сто років тому чайний пакетик здійснив революцію, перетворивши елітний напій на поширений продукт. Однак те, що вважалось благом, з часом стало приносити проблеми. На думку японських культурологів, чайні пакетики виявились міною уповільненої дії, яка ось-ось підірве основи японського укладу життя. Після анкетування старшокласників з'ясувалось, що молодь не вміє заварювати чай за правилами, які диктували традиції чайної церемонії. Більше того, виявилось, що лише 20% японських сімей п'ють вдома чай, заварений в чайнику, решта використовують пакетики. І це в країні, в якій церемоніал вживання напою зведений у ранг мистецтва і являється одним із базових елементів культури! Адже, як вважають японці, під час чаювання господар повинен відчути серце гостя, а гість — серце господаря. Але хіба можна відчути серце, заварюючи пакетик?