Аахенська капела

mia для розділу статті / 08.01.2017, 20:42 / Джерело

Церква Св. Діви Марії, більше відома сьогодні як Аахенська капела (Екс-ля-Шапель) — унікальна пам'ятка архітектури, історії і культури епохи Каролінгів. Колись вона була частиною монументального палацового комплексу в Аахені — головної резиденції Карла Великого. Була зведена в період між 790-ми і початком 800-х років італійськими і візантійськими майстрами за проектом Одона з Меца, який спирався на теоретичну спадщину Вітрувія. Освячена в 805 році римським папою Левом III. За допомогою довгої критої галереї капела безпосередньо з'єднувалась з імператорським палацом і утворювала єдиний палацово-храмовий ансамбль.

Церква являє собою симетричну восьмикутну споруду висотою 31 і шириною 32 метри. Капела оточена 16-гранною галереєю в два поверхи і увінчана куполом. Спочатку купол прикрашали фрески зі сценами Апокаліпсису. Пізніше вони були закладені мозаїкою із зображенням Христа, символів євангелістів і фігур апостолів. Під час богослужіння король зі свитою влаштовувались на верхньому ярусі капели. Сьогодні на місці, яке призначалось правителю, стоїть мармуровий трон Каролінгської епохи, який, ймовірно, відноситься до часів Карла Лисого (843-877 рр.).

Вважається, що зразком для Аахенської капели послужила церква Сан-Вітале в Равенні. Однак в архітектурному оздобленні простежуються найрізноманітніші пізньоримські, ранньовізантійські і протороманські мотиви. Колони і багато елементів декору — від мозаїчних панно до бронзових дверей (так звані сполії) — за наказом Карла Великого були спеціально вивезені з Риму і Равенни.

Сьогодні капела є центральною частиною комплексу Аахенського собору. З плином часу церква Св. Діви Марії неодноразово перебудовувалась. Зокрема, в XIII-XV століттях до неї було додано хори і капели, виконані в готичному стилі. Однак восьмигранна каролінгська споруда з двома поверхами галерей і колонадою добре збереглась. У 1978 році визнана пам'яткою світової спадщини ЮНЕСКО.

Аахенська капела була наочним втіленням імперських амбіцій Карла Великого, каролінгських уявлень про владу земного правителя і водночас про сутність римської християнської імперії кінця часів. За допомогою певних архітектурних рішень затверджувалась спадкоємність влади Каролінгів від римських імператорів. Уявлення про «перенесення імперії» (translatio imperii) від римлян до франків — один з ключових елементів каролінгської імперської ідеології — буквально виражалось в повторному використанні колон та інших елементів декору римських і равеннських будівель. А мистецька програма капели зі сценами Апокаліпсису і зображенням Христа у величі навпроти королівського трону стверджувала ідею про те, що місце імператора на землі подібне до місця Христа на небесах, що імператор не просто намісник Бога, а його перший слуга, наділений винятковою владою та винятковою відповідальністю — готувати ввірений йому народ до Страшного суду і вести його до майбутнього спасіння через утвердження християнської віри.

Аахенська капела протягом століть залишалась одним з найважливіших «місць пам'яті» для європейських еліт, які, так чи інакше, пов'язували своє сьогодення і майбутнє саме з каролінгською імперською спадщиною. В Аахені коронувались 35 правителів — від Людовика Благочестивого (813) до Фердинанда I (1531). Багато правителів з нагоди коронації робили щедрі пожертви церкві Св. Діви Марії: найцінніші рукописи, релікварії, хрести, канделябри. В багатющій скарбниці століттями зберігались унікальні реліквії — від останків засновника Каролінгської імперії до пояса Христа і священного списа з цвяхом, яким розпинали Бога (сьогодні спис знаходиться у Відні). Тут був похований Карл Великий, перший імператор Заходу і батько сучасної Європи, а також імператор Священної Римської імперії Оттон III, можливо, найбільш ідейний його послідовник. Дотепер Аахенська капела є виразним символом європейської єдності і втіленням ідентичності європейської цивілізації взагалі — цивілізації, заснованої на спільній системі цінностей, релігії та культурі.